-
Ваш кошик порожній!
Висока жорсткість води залишається однією з ключових проблем водопостачання в нашій країні. Щоб успішно боротися з проблемою, використовуються спеціальні системи, здатні очистити склад, а також зробити воду безпечною для вживання в побутових або промислових цілях. Обладнання може використовуватися з метою пом'якшення всього потоку, який рухається всередині будинку, так і для окремого крана.

Показник жорсткості може змінюватися тимчасово або залишатися постійним. У першому випадку на нього впливають солі гідрокарбонату, а в другому жорсткість викликана наявністю кальцію і марганцю в надмірній кількості. Кожна людина, яка відповідально ставиться до власного здоров'я, задається питанням про те, який пом'якшувач краще вибрати? Тут потрібно точно оцінити ступінь забрудненості рідини, а також поточний показник жорсткості. Використовуючи пом'якшувач, користувач отримує ряд переваг:
Сучасні фільтри засновані на іонообмінній технології. Обладнання має фільтр у вигляді синтетичної смоли, здатної зв'язати кальцій, вивільняючи в склад рідини іони натрію. Щоб відновити працездатність такого фільтра, достатньо використовувати звичайний сольовий розчин.
Твердість складу води пов'язана з рядом хімічних якостей самої рідини. Вода є розчинником, тому в ній знаходиться значна кількість металів та інших компонентів, які в подальшому відкладаються на поверхні техніки або трубопроводу. Процес пом'якшення води допомагає видалити з неї зайві солі, приводячи показник до норми. Для виконання пом'якшення використовується ряд технологічних процесів:
Спосіб, який буде обраний для конкретного будинку, визначається в залежності від техніко-хімічних показників рідини, що не проходить очищення. Метод, в якому жорсткість знижується шляхом вилучення іонів, називається натрій-катіонуванням. Вода проходить через систему спеціальних фільтрів, в яких іони металів замінюються на натрієві іони, які не становлять небезпеки для людини або побутової техніки. Ці безпечні іони вивільняються з смоли, яка утримує зайві мікроелементи (кальцій, марганець, магній). Згодом буде потрібно виконати відновлювальний процес, завдяки якому смола регенерує власні властивості і може далі здійснювати очищення рідини.
Під час проходження води через катіоніт вдається швидко знизити жорсткість. Для цього потрібен робочий шар, на якому і відбуватиметься хімічна реакція заміщення. Надалі верхні шари катіоніту, які беруть участь у процесі, виснажуються, а обмінна здатність різко знижується. У цьому випадку іонний обмін починає відбуватися в нижніх шарах.
У таких пом'якшувачах є три зони. Шар, на якому реакція обміну відбувається зараз, називається робочим. Інший шар, який частково втратив свої властивості, називають виснаженим, а свіжий катіоніт ще не брав участі в пом'якшенні рідини. Коли всі зони втрачають свої здатності, необхідно виконати відновлювальну реакцію. У ній бере участь розчин кухонної солі, який можна приготувати в домашніх умовах. Найчастіше сьогодні користуються іонообмінними смолами, що демонструють максимальний ресурс і ефективність очищення.
Смола створюється з безпечного полімеру і має форму кульок невеликих габаритів, які спеціально наповнюють іонами, що мають властивість захоплювати іони з середовища і випускати натомість власні. У науковому середовищі смолу називають іонітом. Іоніти бувають пористими, гелевими або проміжними. Якщо в процесі роботи іонообмінна смола накопичує катіони, то її називають катіонітом, а при поглинанні аніонів склад називають аніонітом.
Аніоніти бувають сильноосновними або слабоосновними, а також можуть демонструвати змішану активність. Катіоніти можуть бути слабо- або сильнокислотними. У першому випадку pH дорівнює семи одиницям, а в другому рівень кислотності середовища не має значення. Сьогодні більшість виробників користуються сильнокислотними катіонітами.